zoy_ya

була в гостях(і по роботі) у одного чоловіка - краєзнавця з села Цибулевого. ну і тварин у нього в дворі!
їжачки -



шість собак, 4 котів. один із них напевне збирався зі мною - на наплічник весь час вилізав

Не думано-не гадано потрапила на концерт сера Пола. виявилося, що нас поселили в готелі, вікна якого виходять на Майдан. і хоч ми поки добиралися страшенно промокли і кожен сантиметр тіла спробував того страшного дощу, але на концерт далеко йти не довелося. відкрили вікна, і... Море кольорових парасольок гойдаються в одному ритмі, сер Пол світиться з екранів(сцену було видно, але з віддалі музиканти виглядали дуже вже малесенькими)
А вже наступного дня так само випадково потрапили на фестиваль кобзарського цеху - теж щось неймовірне. залишалось трохи часу до відїзду, гуляли і догулялися до Лаври. а там і до музею Гончара і кобзарів недалеко...
фото з мобільного, яке вже є

тут http://news.1plus1.ua/bin/video.php?media_id=68678§ion_id=1&subtype_id=&subtype=#media_id - про кіровоградські жахи. чесно кажучи, нічого страшного, якщо провітрювати і бетонувати підлогу...

як не крути - сонечко...

це ж треба! так довго не писала, що забула як вставляти в одне повідомлення кілька фото...
несподіваний берег поблизу Одеси - там так неймовірно зелено - трава і квіти по коліна. була там разом з pemashulya

з соломки жінка з Нової Праги робить так , на перший погляд легко і так це виглядає вишувано, що хочеться спробувати самій

це перемишлянський краєвид в сонячну погоду. але взагалі-то, там увесь час йшов дощ. і фотки вежі ніяк не виходили. лише в останній день сонечко пішло нам назустріч




чорта який несе за спиною книжки сфоткала у деревяній церкві 15 сторічча. тоді книжки могли довести до пекла - так пояснив священник малюнок. до речі, церква колишня греко-католицька, тобто українська. зара там костьол.




" а та біла пані йде прямо на мене!" - розповідає про місцевого симпатичного привида працівник замку в Красилічі. пан поляк, але має українське коріння десь з під Жидачева.




а це сам замок в Красилічі. тут хороша акустика і систематично виступають оперні співаки, тетри з усієї Європи. Зі Львова в тому числі.




солярні знаки на підлозі в костьолі Селезіанців у Перемишлі. архітектор втілив свою ідею розмістити символи і знаки всіх світових релігій на стінах і підлозі котьолу. було це в 17 сторіччі. не знав же він, що через 300 років значення одного з цих знаків та сильно зміниться.
німці закривали костьол через те, що тут ніби-то глумляться над їхньою символікою - топчуть її ногами, радянська влада навпаки, інкримінувала пропаганду нациських символів....




вухо на стінах храму Бернардитів. щоб пам'ятали, чого прийшли до костьолу.




найбільший в Європі старовинний орган.
це просто фантастика! музика, яка викликає сльози з перших же звуків.найяскравіше враження з усієї мандрівки.
а сфоткати у всій красі не було як - такий величезний, а відступати немає куди. там ще з боків стільки ж його.


Мадонна за ескізом Альбрехта Дюрера...


а це я - заслухалась орган напевне. не пам'ятаю...

не знаю куди йти і що робити. ніякі варіанти не спадають на думку. від себе нікуди не дінешся. а так хочеться! через дрібниці можна втратити так багато...

це наш недільний сніговик! модний?

у нас такий дощ! цілісінький день. зате вчора і в сніжки грали і сніговика ліпили. Хміль так був мокрий з ніг до голови. я - частково. народ теж нічогенько. завтра фотки скину

спробую щось зробити з фото. коли вийшло - то це слоники з Пшеворська. там таких і інших різних повно